Шаленого розголосу наразі набирає питання вакцинації проти гострої респіраторної хвороби COVID-19. Чи законно працівників певних професій обмежувати в їхніх правах через відсутність щеплень, накладати штрафи, відсторонювати від роботи чи навіть звільняти? Думки з цього приводу в багатьох людей чи навіть юристів розходяться, що, зі свого боку, породжує багато дискусій, адже, як говорив давньоримський письменник Теренцій: «Скільки людей, стільки й думок».
Спробуємо з юридичної точки зору розібратися в цьому питанні.
Так, 04.10.2021 р. МОЗ України прийнято Наказ «Про затвердження Переліку професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов’язковим профілактичним щепленням». Зокрема, за цим наказом визначено, що обов’язковим профілактичним щепленням проти хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, підлягатимуть, насамперед, працівники центральних і місцевих органів виконавчої влади, навчальних закладів та наукових установ. Виняток у відстороненні становитиме лише медичне протипоказання працівника до такого щеплення.
На підставі цього наказу в роботодавців «розв’язуються» руки для відсторонення від роботи працівників, які ще не щепилися проти COVID-19.
Насамперед, варто зазначити, що, власне, являє собою поняття відсторонення від роботи. Так, КЗпП України (стаття 46) визначає, що відсторонення працівників від роботи власником або уповноваженим ним органом допускається у разі: появи на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп’яніння; відмови або ухилення від обов’язкових медичних оглядів, навчання, інструктажу і перевірки знань з охорони праці та протипожежної охорони; в інших випадках, передбачених законодавством.
Відсторонення працівника від роботи – це призупинення виконання ним своїх трудових обов’язків за рішенням уповноважених на це компетентних органів з підстав, передбачених законодавством, що, як правило, відбувається з одночасним призупиненням виплати йому заробітної плати.
Відсторонення від роботи можливе лише у випадках, що передбачені законодавством. Про це оголошується наказом або розпорядженням керівника підприємства, установи чи організації, і про це працівник повинен бути повідомлений. Термін відсторонення встановлюється до усунення причин, що його зумовили. Працівник має право оскаржити наказ про відсторонення від роботи у встановленому законом порядку.
Тобто якщо роботодавець відстороняє працівника від роботи у зв’язку з відмовою від вакцинації COVID-19, то працівник може оскаржити таке відсторонення у судовому порядку, адже відсторонення працівника від роботи можливо тільки з підстав, що визначені законодавством, тобто, ст. 46 КЗпП України.
Які ж можуть бути наслідки для працівників у разі їхньої відмови від вакцинації?
Відсторонивши працівника від роботи, через деякий час роботодавець зможе піти і на більш серйозніший крок – звільнення невакцинованого працівника.
Відмова працівників від вакцинації не дає права роботодавцеві застосовувати будь-які заходи впливу, зокрема і звільнення. Роботодавець має право розірвати трудовий договір за своєю ініціативою, якщо в нього є на те підстави, передбачені законом. Підстави для звільнення за ініціативою підприємства чітко визначені у ст.ст. 40, 41 КЗпП України. Жодна з них не підходить для ситуації з відмовою від вакцинації проти COVID-19. Тобто звільнення працівника в цьому випадку буде незаконним, адже таких причин, як відсутність у працівника сертифікату про вакцинацію від COVID-19, просто не існує. Натомість, у ст. 43 Конституції України закріплено право на працю. Кожен має право на працю, що полягає в можливості заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.
Звертаємо увагу, що за приписами ст. 12 ЗУ «Про захист населення від інфекційних хвороб», профілактичні щеплення можуть бути лише за згодою особи. Тобто, по суті, ніхто не примушує громадян у примусовому порядку вакцинуватись, натомість, держава ставить рамки, в яких люди не можуть користуватися певними правами.
Окрім того, згідно зі ст. 27 ЗУ «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення», в Україні наразі обов’язковими є профілактичні щеплення проти туберкульозу, поліомієліту, дифтерії, кашлюка, правця та кору.
Також варто пам’ятати, що згідно ст. 391 ЗУ «Основи законодавства України про охорону здоров’я», пацієнт має право на таємницю про стан свого здоров’я, факт звернення за медичною допомогою, діагноз, а також про відомості, одержані при його медичному обстеженні. Аналогічна норма кореспондується також із ст. 286 ЦК України щодо права на таємницю про стан здоров’я.
Отже, якщо вас відсторонили від роботи, звільнили, наклали штраф або іншим чином порушили ваші права – звертайтеся до адвокатів і йдіть до суду. Юристи та адвокати Адвокатського об’єднання «Аксіома+» завжди раді допомогти.